Протидія домашньому насильству та гендернозумовленого насильству
Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться
Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».
Домашнє насильство - це не лише побої. Це як будь-які умисні дії
фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування по
відношенню до людини, якщо вони порушують її конституційні права і
свободи, наносять моральну шкоду або шкоду фізичному чи психічному
здоров`ю.
Наданий час в нашій державі для попередження цього явища прийнято
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а
також до Кримінального та Кодексу України про адміністративні
правопорушення внесені зміни, якими запроваджено відповідальність за це
діяння.
Які є різновиди проявів домашнього насильства?
Фізичне насильство – вас б`ють, штовхають, перешкоджають вільному
пересуванню, створюють ситуації, які можуть загрожувати вашому життю чи
здоров`ю, вам погрожують зброєю чи іншими предметами, що можуть
завдати фізичної шкоди, вас позбавляють допомоги під час хвороби чи
вагітності.
Економічне насильство – вас позбавляють їжі чи води, пошкоджують чи
ламають особисте майно, незаконно обмежують доступ до житла чи
позбавляють житла, вилучають власні кошти, речі, примушують жебракувати,
забороняють або примушують працювати, забороняють навчатися.
Психологічне насильство – вам погрожують вбивством, каліцтвом,
цілковито контролюють, зневажають як особистість, погрожують відібрати
дітей, переслідують, залякують, цькують, у всьому звинувачують.
Сексуальне насильство - вас примушують займатися проституцією,
примушують до небажаних статевих стосунків, неприйнятно жартують,
виголошуючи фрази із сексуальним підтекстом.
Суттєво розширено коло осіб, яких стосується таке явище. Якщо раніше
домашнім насильством вважались інциденти між подружжям, то тепер це і
колишні чоловіки або дружини, громадянські шлюби (спільне проживання
без реєстрації). Розширили і коло осіб, яких визнають кривдниками:
прийомні батьки, особи, які спільно проживають чи проживали в одній
родині, рідні брати, сестри, опікуни й інші родичі – дядько, тітка, племінниці,
двоюрідні брати, сестри, двоюрідні дідусі та бабусі.
Введено поняття дитини-кривдника, тобто особи до 18 років, яка
вчинила будь-яке насильство.
А дитина (особа до 18 років) вважається жертвою не лише коли вона
зазнала насилля, і коли стала його свідком.
Які існують способи захисту від домашнього насильства?
Законодавець для припинення домашнього насильства ввів такі заходи
для реагування як терміновий заборонний припис та обмежувальний
припис стосовно кривдника.
Терміновий заборонний припис.
Терміновий заборонний припис уже своєю назвою каже про швидкість
його винесення. Цей захід здійснюється органами поліції та спрямований
на негайне припинення домашнього насилля.
Він зобов’язує кривдника негайно залишити місце проживання чи
перебування постраждалої особи навіть якщо він є власником цієї квартири
чи будинку.
Терміновий заборонний припис може бути накладено терміном до 10 діб.
Обмежувальний припис
У випадку коли кривдник продовжує чинити сімейне насильство
постраждала особа може звернутись з заявою про винесення обмежувального
припису. Для його винесення необхідно звернутись з заявою до суду.
На відміну від термінового заборонного припису обмежувальний припис
виноситься від 1 до 6 місяців. Ось в цьому випадку постраждала особа має
довести суду, що попередні заходи протидії домашнього насильства не дали
свого результату і тому до кривдника мають бути застосовані більш жорсткі
обмеження. Наприклад : заборона перебувати в місці спільного проживання,
надання доступу до житла постраждалій особі, заборона наближатись на
певну відстань до особи, заборона спілкуватись з постраждалою дитиною,
заборона розшукувати постраждалу особу, вести листування, дзвінки.
Гендернозумовлене насильство – це те, яке вчиняється щодо людини
через її приналежність до певної статі. Згідно з Конвенцією Ради Європи про
запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству.
До гендернозумовленого насильства належать : фізичне насильство,
психологічне, сексуальне, економічне, домашнє, переслідування,
зґвалтування, сексуальне домагання, примусова стерилізація, примусовий
аборт, примусовий шлюб, насильство у воєнних, конфліктних та
постконфліктних ситуаціях, торгівля людьми, гендерна дискримінація.
За даними правозахисної організації «Ла Страда», гендернозумовлене
насильство – це крайній вияв дискримінації за ознакою статі, жертвами якого
найчастіше стають жінки.
Запобігти гендернозумовленому насильству може, зокрема, ратифікація
Стамбульської конвенції — першого міжнародного документа, який виводить
визначення гендеру з тіні й має на меті захист жінок, чоловіків та дітей від
домашнього насильства. Конвенція, зокрема, передбачає розбудову системи
допомоги: відкриття притулків, психологічних сервісів тощо.
Якщо людина потерпає від якогось із видів гендернозумовленого
насильства, вона може
звернутися в Урядовий контактний центр за номером
1547 (із мобільного або стаціонарного) й отримати там консультацію чи
психологічну підтримку. Зателефонувати можна й на Національну гарячу
лінію з попередження домашнього насильства – 116 123 (з мобільного) або
0 800 500 335 (зі стаціонарного), де цілодобово й безкоштовно надають
інформаційну, соціально-психологічну та юридичну підтримку.
Також варто викликати поліцію за телефоном 102 або ж звернутися у
відділок особисто. Поліція в разі домашнього насильства має повноваження
винести кривднику терміновий заборонний припис і скерувати постраждалу
особу (разом із дітьми) до притулку.
