Всесвітній тиждень підвищення обізнаності про проблему стійкості до протимікробних препаратів, 18–24 листопада 2025
Загальна інформація
● Стійкість до протимікробних препаратів – серйозна проблема не лише для
України, а й неабияка загроза для людства.
● Стійкість до протимікробних препаратів виникає тоді, коли мікроорганізми
(бактерії, віруси, грибки або паразити) набувають захисту від ліків, що мають їх
знищувати.
Причини виникнення
● Серед головних причин розвитку антибіотикорезистентності – надмірне
використання антибіотиків, використання антибіотиків без лікарського
призначення та недотримання пацієнтом призначеного курсу лікування.
● З кожним неправильним використанням антимікробного препарату якісь із
бактерій виживають. Вони розмножуються далі, і нове покоління цих бактерій
вже неможливо знищити цим антибіотиком.
Наслідки антибіотикорезистентності
● Внаслідок резистентності антибіотики та інші протимікробні препарати (як
давно відомі, так і нещодавно винайдені) стають неефективними, а інфекції
стає важко або неможливо вилікувати.
● Це може призвести до того, що інфекційні хвороби, які сьогодні лікуються
швидко й без наслідків, наприклад, пневмонії, можуть стати смертельно
небезпечними для багатьох людей.
● За даними ВООЗ, у 2019 році майже 5 мільйонів смертей були пов'язані з
антибіотикорезистентністю, зокрема 1,27 мільйона смертей були
безпосередньо спричинені нею.
● Якщо антибіотики перестануть діяти, 3 з 10 випадків пневмонії
закінчуватимуться смертю, 5 з 1000 жінок не виживатимуть після пологів,
лише чверть людей, які хворіють на туберкульоз, зможуть вилікуватися.
Український контекст
● Стійкість до протимікробних препаратів у час війни особливо небезпечна.
● За правильного застосування протимікробні препарати рятують життя
пораненим і хворим військовим. Проте якщо у пораненого військового є
стійкість до антибіотиків, це сильно ускладнює його лікування й одужання.
● Військова модель функціонування системи охорони здоров’я передбачає
велику кількість евакуаційних етапів. Це підвищує ризики додаткового
інфікування пацієнтів патогенами, не чутливими до багатьох поколінь
антибіотиків, а також їхнє поширення між різними лікарнями.
● В Україні розповсюдженою є практика самолікування інфекцій антибіотиками
без консультації з лікарем, що призводить до поширення антимікробної
резистентності. Це відбувається через можливість купити антибіотики без
рецепта лікаря.
Яких заходів вживає держава
● Серйозним кроком для розв’язання проблеми неконтрольованого відпуску
антибіотиків стало запровадження з серпня 2022 року електронного рецепта
на них. За весь час було виписано 933 тисячі електронних рецептів на
антибіотики.
● Електронний рецепт можна отримати у будь-якого лікаря, незалежно від
наявності декларації із сімейним лікарем. Для пацієнтів він є додатковим
кроком до зручного, а головне – безпечного отримання потрібних ліків.
● До того ж функціонал електронного рецепта дозволяє зробити частковий
відпуск ліків і розділити покупку на декілька разів. При цьому отримувати
повторно рецепт у лікаря не потрібно – фармацевтичний працівник поставить
на інформаційній довідці штамп «Відпущено» та зазначить кількість
відпущеного препарату.
● У 2015 році ВООЗ запустила Глобальну систему нагляду за резистентністю та
застосуванням антимікробних препаратів. Україна долучилася до неї кілька
років тому.
● Згідно з наказом МОЗ України від 03.08.2021 р. № 1614, у кожному стаціонарі
незалежно від форми власності має бути запроваджена система
профілактики інфекцій, адміністрування протимікробних препаратів,
створений відділ з інфекційного контролю. Загалом передбачений цим
наказом комплекс заходів дозволить покращити ведення обліку інфекційних
хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, посилити їхню
профілактику, оптимізує використання антибіотиків та знизить поширення
антимікробної резистентності.
● Продовжується навчання за такими напрямами: клінічна фармація,
інфекційний контроль, мікробіологічні дослідження.
● Крім того, МОЗ наказом від 23.08.2023 № 1513 затвердило новий Стандарт
медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і
антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою». Він
визначає, які антимікробні препарати, в яких випадках і за якими механізмами
мають призначати лікарі пацієнтам, щоб досягнути якісного та безпечного
лікування з мінімальними ризиками поширення антимікробної
резистентності.
Рекомендації
● Щоби запобігти розвитку стійкості до протимікробних препаратів, пацієнтам
варто:
○ Приймати протимікробні препарати лише за призначенням лікаря, у
жодному разі не займатися самолікуванням! Не використовувати
антибіотики при вірусних інфекціях.
○ Проходити повний курс лікування згідно з призначенням лікаря, не
пропускати прийом ліків, не переривати лікування, навіть якщо стало
краще.
○ Не використовувати протимікробні препарати, які залишилися після
курсу лікування.
○ Не ділитися протимікробними препаратами з друзями чи родичами і
не «призначати» їм лікування.
○ Дотримуватися правил особистої гігієни. Мити руки з милом упродовж
щонайменше 40 секунд перед приготуванням та вживанням їжі, після
приходу з вулиці, відвідування вбиральні.
○ Робити усі щеплення за календарем, а також рекомендовані
вакцинації, зокрема від грипу та ковіду. Ці захворювання викликані
вірусами, але вони можуть ускладнюватися бактеріальними
інфекціями.
○ Готувати їжу безпечно. Ретельно мити овочі та фрукти, добре термічно
обробляти м’ясо, рибу, творог, мати окрему дошку для м’яса і ретельно
її мити, дотримуйтеся правильних умов зберігання продуктів.
○ Користуватися бар’єрними засобами контрацепції. Вже зараз існує
антибіотикорезистентна гонорея, яка дуже важко піддається
лікуванню. Те саме може статися з іншими інфекціями, які передаються
статевим шляхом.
● Щоб запобігти та зменшити поширення стійкості до антибіотиків, медичні
працівники можуть:
○ Забезпечувати чистоту своїх рук, інструментів, медичного обладнання,
та приміщень лікарні.
○ Призначати протимікробні препарати лише тоді, коли вони необхідні,
відповідно до чинних галузевих стандартів.
○ Говорити з пацієнтами про те, як правильно приймати протимікробні
препарати, про стійкість до антибіотиків та про небезпеку їхнього
неправильного використання.
○ Комунікувати з пацієнтами про профілактику інфекцій. Вакцинуватися
самим та пояснювати важливість своєчасного вакцинування пацієнтам.
Білоцерківська районна філія ДУ «Київський ОЦКПХ МОЗ»
